katrechka: (Default)
Стоматологічні трабли сьогодні остаточно офрмилися -в рятований через мою параною зуб таки виявивсяабсолютно здоровим. Не дарма не далася його свердлити. Приватний мій лікар подивився сьогодні на ренген і одразу ж заслав до хірургів. Бо проблема зовсім у іншому там. Терпіти тепер доведеться і надалі - доки проріжеться зуб мудрості. А він проріжеться тільки тоді, коли посуне решту два ближче до центру, благо, там саме є місце куди сунутися - 6 років тому мені вирвали зуб. (До речі, "мудрого" навіть не було на ренгені - нормальному лікарю і так дійшло...)
Коли мені рвали отой зуб, я активно виривалася (мордували без знеболюючого, ібо ніззя), тому мене довелосі тримати інтерну. Подерла йому тоді обличчя сильно, особливо переніся...
І щоб ви думали? Оглянув мене сьогодні молоденький хірург-стоматолог, послав зробити іще один ренген, понадіявся разом зі мною, що все обійдеться і обійдеться без хірургії таки...То був отой колишній інтерн, котрому тоді не пощастило. Коли знімав пов*язку, побачила, що дещо навіть не зовсім безслідно обійшлося :(
katrechka: (Берці)
Сьогодні була у двох дантистів - в обласній (багато років тому вони вже мені зіпсували один зуб, поставивши миш*як у сусідній від хворого, цілком здоровий) і у приватника, котрому, в принципі, довіряю. Тобто не так навіть - до приватного я поїхала одразу. Але він не взявся нічого робити, бо візуально нічого конкретного не видно було, мовляв, дуже вірогідно, що просто застудила нерв. Послав робити ренген.
В обласній мене оглянули (оглад такий - після того, як стук і повітря не дали ніякої реакції, тьотя-дантист просто засунула зонд (тепер хоч завдяки [livejournal.com profile] selfhikerу знаю, що оте саме так називається) під зуб прямісінько у корені і заявила, що якщо болить, то зуб точно хворий і треба ставити миш*як і із таким зубом ренген точно не потрібний). Свердлити собі зуба я не дала, наполягла-таки на ренгені. Результати - ніяких серйозних пошкоджень, які могли б викликати настільки сильний біль, як у мене, там не виявилося (хоча, поки що, то лише мій вердикт, а завтра щось розумне скаже інший (той, котрому довіряю) лікар)... але там теж біда - якщо  проблема із зубом таки, то чекатиму пару тижнів своєї черги (не одна я йому довіряю). І таки чекатиму, якщо буде потрібно... 
Хоча, приватники теж бувають геніальні - зробили мені колись ренген, довго-довго дивилися на реставрований зуб і заявили, що із отим, що у мене болить (сусіднім від реставрованого) нічого не зрозуміло взагалі, а оцей от (реставрований) явно має якусь дивну структуру, і ,мабуть, він нездоровий (ага, там майже вся "структура" - фотополімер), його б посвердлити-подивитися... При чому, те, що то майже повністю несправжній зуб насправді видно візуально... хоча, мабуть, видно не всім...


...думаю оце, а якби всі лікарі були такі... наприклад - "болить голова? - трепанація!" - то б як було? із дантистами досвід от саме майже такий - 2/3 із тих, у кого була за останні пару років, не розбираючися починають "лікувати" (якщо не втекти вчасно).


...чи то мені одній так щастить?..

Арканар

Sunday, March 21st, 2010 18:48
katrechka: (Salvador Dali)
Проекту більше не існує.
Прикро і сумно, адже він став важливою частиною життя для мене.
Хоча, буде щось інше. Певно, що краще.

Дибр

Thursday, March 18th, 2010 19:50
katrechka: (Крапля)

плеєр накрився
навушники майже розвалилися
фотоапарат почав регулярно підвисати

Апдейт. В руках [livejournal.com profile] ikary_gendo  плеєр таки ввімкнувся і запрацював. Чарівні руки, що тут скажеш...
katrechka: (MIND THE GAP)
От-от піде дощ. А мені щось тоскно (то всьо компенсація за вчорашнє, певно) і хочеться кави з корицею і яблук... 

А ще хочеться, щоб коли таки дощ, -- то й із грозою... І ще слухати якусь сумну-сумну інструментальну музику і розгойдуватися на стільці в такт гойданню клена за вікном...



...але у мене закінчується кава і кориця, немає яблук і підходящої музики, а замість клена буду роздивлятися білий_із_зеленим_підручник... скоро іспит, власне, вже другий... перший був -- теоретично -- теорія_літератури, а практично -- теорія_і_практика_підготовки_шпаргалок_та_їх_використання (вдруге за життя)...



...буду сподіватися хоча б на грозу. Все одно сидітиму сьогодні (та і завтра, певно) вдома, бо де_юре -- навчання, а де_факто -- болить нога, тому ходити десь далі, ніж по квартирі, мені щось зовсім не в кайф...




...лише позавчора згадала, що завтра - Великдень...






Апдейт: навіть дощ не пішов...

:(

Friday, December 19th, 2008 11:21
katrechka: (Default)
Зі святом вас усіх, любі мої :* Нехай Миколай допомагає у всьому і дарує щастя.



---------------------------
Мабуть, цього року (уже майже минулого) я була поганою людиною. Миколай вперше не приніс зовсім нічого, навіть теплих слів. 
Прикро. 



На Катерини було майже те ж саме. :(

Хоча і із запізненням - дякую всим, хто не забув тоді привітати. Я дуже вас ціную.


---------------------------

*наплакалася у мами під крилом. вдачна їй, що не запитувала у мене нічого...*

(no subject)

Sunday, August 10th, 2008 13:41
katrechka: (Вода)
Мля... Знову западло!..

Учора ідучи додому позіхала кожні десять метрів і пару разів ледь не заснула на ходу (твереза)
А потім безсоння... Во бля...!

Тепер от сиджу ображена на себе і півсвіту та із квадратною головою :(

Мля :(

Monday, July 14th, 2008 15:03
katrechka: (А-а-а-а!!!)
Ну от чого я знову захворіло? :,(

:(

Tuesday, June 24th, 2008 11:00
katrechka: (А-а-а-а!!!)
Гм... в мені точно щось таки зламалося.
Навіть після снодійного спалося х*йово, та ще і жахи снилися. Мамця говорила, що схоплювалася пару разів із ліжка, але того я чомусь не пам'ятаю. Пам'ятаю лише купу напряжних речей у сні.
Але тІпа трошки відпочила, тому цю ніч знову повештаюся... Мо таки вивчу хоч трохи більше, бо щось учора взагалі мало було.

Ну шо такоє, а?
katrechka: (А-а-а-а!!!)
Тобто лягати не запізно було, отже, лягала. І наперекір усьому вперто лежала до ранку, вештаючись час від часу тихенько квартирою, щоб не розбудити мамцю. Сьогодні от о пів на четверту їла цукор із цукорниці ложкою... Від безвиході захотілося чогось солодкого.

Безсоння третю ніч. :(
Ну що за йомайо, млять?!!

При чому спати хочеться усю ніч... Але не виходить :(
А вдень не хочеться. Тільки втома.

(no subject)

Tuesday, June 3rd, 2008 18:23
katrechka: (Киця під дощем)
Иииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииии
ииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииии

*хниче*

Фігня-то яка :,(

:(

Wednesday, July 18th, 2007 21:59
katrechka: (Doshch)
Ииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииииии...

Люди, рятуйте...

Що робити, аби хоч раз повернутися додому і не заробити собі чергову депресію?

Бо тікати від своїх депресій ПОСТІЙНО я не можу. :(

:(

Monday, May 28th, 2007 20:13
katrechka: (Default)

БИОРИТМЫ для infokatrechka, на 28 мая 2007:

    ▕▂▏↘  Физический (чуть теплится)
    ▕▁▏↘  Эмоциональный (в ауте)
    ▕▂▏↗  Интеллектуальный (чуть теплится)
    ▕▁▏↘  Общее состояние (практически никакое)

ХРОНОБИОЛОГ РЕКОМЕНДУЕТ:

  - Пригласите к себе infosteel_archer
  - Ваш друг навсегда: infolupus_albus

info
katrechka: (Default)
Я - глаз, лишенный век. Я брошено на землю,
Чтоб этот мир дробить и отражать...
И образы скользят. Я чувствую, я внемлю,
Но не могу в себе их задержать.

И часто в сумерках, когда дымятся трубы
Над синим городом, а в воздухе гроза,-
В меня глядят бессонные глаза
И черною тоской запекшиеся губы.

И комната во мне. И капает вода.
И тени движутся, отходят, вырастая.
И тикают часы, и капает вода,
Один вопрос другим всегда перебивая.

И чувство смутное шевелится на дне.
В нем радостная грусть, в нем сладкий страх разлуки...
И я молю его: "Останься, будь во мне,-
Не прерывай рождающейся муки..."

И вновь приходит день с обычной суетой,
И бледное лицо лежит на дне - глубоко...
Но время наконец застынет надо мной
И тусклою плевой мое затянет око!

(no subject)

Tuesday, May 8th, 2007 18:43
katrechka: (Doshch)



И на этом вот и вся недолга,
Иллюзорная модель бытия.
Оборвались небеса с потолка,
И свернулась в карусель колея

(c) D'rkin

(no subject)

Sunday, May 6th, 2007 20:44
katrechka: (Gilka)

Мене гнітить тиша навколо...

Це не та тиша, якою насолоджуєшся після важкого дня, чи разом із дорогою тобі людиною, коли просто обоє мовчите про щось.

Це не та тиша, коли просто чекаєш якихсь звісток чи хоч півслова, а всі технічні засоби комунікації  ніби тобі назло мовчать... Хоча наразі гнітить і це...

Моя тиша терпка і в'язка... Неприємна і липка на дотик... Вона довкола мене, ніби змія. Тиш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ша... Міцні кільця довкола і суцільний _________  ззовні і зсередини. І кричи, чи плач - все одно - не проб'єш її товсті стіни. Ніхто навіть не зрозуміє, якою мовою кричиш... Просто ніхто не зрозуміє...

Але чому ж тоді я розумію їх усіх і навіть розумію цю тишу? Уміння розуміти - це не дар, це прокляття... На жаль, саме це я зрозуміла надто пізно...

Тепер тільки тиша... Така, що чуєш пульс біля лівої скроні... Він то сильнішає, то зовсім слабне... Затамувати подих... Скільки витримаю без повітря?..

Скільки витримаю цю тишу?..

Тиш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ш-ша...

Dosh4

Thursday, March 22nd, 2007 21:01
katrechka: (Gilka)
U mene na dushi dosh4... Dosh4 u dumkah i ruhah... Dosh4 u slovah... Dosh4 u mov4anni...
Zavzhdy l'ubyla dosh4... Ale zaraz vid n'ogo holodno i nezatyshno...
Nezatyshno vid vlasnyh sliv... I vid mov4ann'a...
Nezatyshno vid dumok i ruhiv...
Vid togo, sh4o na dushi DOSH4...

November 2013

S M T W T F S
     12
3456789
101112 13141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags