katrechka: (Автопортрет)

Дуже ранній ранок - героїчно боремося з недосипом. Я вже цілу чверть години знаю, куди саме буду їхати, а от що там буде - ще поняття не маю. Утім, факт, що святкування днів народження в не своєму місті обов'язково цікаве, нестандартне, трохи непередбачуване, але точно незабутнє, уже доведений практикою. Тому, в очікуванні поїзда, який відвезе нас до Харкова, фотографую (про те, що не можна, можна не писати - я в курсі).


DSCF0014

DSCF0021

DSCF0026

Далі трохи блаженого сну під стукіт коліс та прекрасних враннішніх краєвидів, а потім - Харків і найзатишніша квартира із усіх, у яких доводилося бувати. Вона заслуговує окремого посту, тому тут - тільки кілька фото.

DSCF0044

DSCF0045

DSCF0047

DSCF0055

Погода балує - навіть не віриться, що вже кінець жовтня - ранок, на термометрі 23...

DSCF0061

Смачнючий сніданок, м'ятний шоколад, теплі розмови...

...трошки проїхатися...

...і райдужний настрій та мій подарунок

DSCF0140

DSCF0165

От-от розпочнеться... Артисти в очікуванні. Вони дарують стільки позитивних емоцій навіть просто плаваючи поруч! А коли діло доходить до різних веселих ігр, забав, трюків!...

DSCF0198

(фотографій шоу не буде - перемкнулася у режим відеозйомки - щоб побільше лишилося на пам'ять).

***

Кава, ложечка в якій стоїть зовсім не фігурально

DSCF0002

Прогулянки харківськими під'їздами вже стають традицією.

DSCF0006

DSCF0043

Обіймашки із Чебурашкою (фотографував[livejournal.com profile] ikary_gendo)

DSCF0069

Вечірній Харків

DSCF0073

DSCF0076

DSCF0077

Парк Горького

DSCF0079

DSCF0086

Іменинний торт зі свічкою та загадуванням бажань на висоті 55 метрів над землею

DSCF0121

DSCF0129

DSCF0143


День був просто неймовірно чудовий!! На фотографіях залишилася тільки малесенька частинка всього, що бачилося та відбувалося, та і не вкладеш у фото всього, що відчувалося, думалося, говорилося, чулося...

Дякую всім причетним!

Також дякую всім тим, хто вітав - тут, на інших ресурсах, по телефону та особисто - було дуже приємно та радісно бачити-чути-читати :) 
katrechka: (Автопортрет)
Здається, прийшов час підвести підсумки свого року, тонко натякнути написати віш-ліст та означити плани на рік наступний.



Підсумки року:
 

1. Все добре.
2. Задоволена собою та роком відсотків на 70 - а це мій рекрд.



Віш-ліст:

1. пластикові контейнери та органайзери для матеріалів (намистин, фурнітури), коробочки, скриньки, шкатулочки - складати рукодільні скарби;
2. ножниці-чапля;
3. бокорізи;
4. тонкогубці;
5. човники фріволіте;
6. чай;
7. жаби (окрім живих - живі у мене не виживуть).



Плани на наступний рік:

1. Провести іще краще, ніж цей, що минає.
2.Зробити все, щоб бути задоволеною собою відсотків на 80-90.



Із цього моменту і до обіду понеділка моя доступність у віртуальному, реальному та телефонному просторі буде нестабільна та спорадична (і майже повністю відсутня у неділю) - привітання можна буде складати сюди ;) 
katrechka: (Берці)
Перед підвечірком:

DSCF1853

І трохи оффтопу (тим, хто вже відповідав на моє дисертаційне опитування, можна далі не читати):
до набору необхідної кількості учасників опитування треба дібрати ще 23 особи - сходіть, будь ласка, дайте свою відповідь - нехай і в українській лінгвістиці з'явиться повноцінне дослідження блогосфери ;)

Ica Idéal 111

Wednesday, July 11th, 2012 22:14
katrechka: (Default)
Стоїть зараз переді мною от таке 90-річне диво (фото із інтернету - в моєї камери стан дещо гірший) і не дає спокою - ну от як така зовсім невелика штука примудрилася покрити пилом всю кімнату й всю мене (ну от прям серйозно так - від макушки до п'ят), а сама при цьому залишилася такою самою запиленою, як і до того...

Але вже точно ясно - все, окрім зовнішньої обшивки (може підлягати ресттаврації підклеюванням), цілісіньке (ну, хіба що дзеркальна пластина видошукача трохи потріскалася й тепер створює ефект старини (а як же ще - все на своїх місцях) коли в нього дивишся) і все працює )). Шкода, що із камерою до мене не потрапили іще і пластини-плівки (можливо, просто шукали погано)...

Характеристики 
<a href="http://fotking.net/equipment/cameras/analog/ica-ideal-111-0">http://fotking.net/equipment/cameras/analog/ica-ideal-111-0</a>
katrechka: (Default)
(підгледіла у [livejournal.com profile] ja_jalynka)

Якщо б я була місяцем у році, то – жовтнем
Якщо б я була днем тижня, то – вівторком
Якщо б я була часом доби, то – часом, коли вмикаються ліхтарі 
Якщо б я була планетою, то – місяцем
Якщо б я була морською твариною, то – дельфіном 
Якщо б я була напрямком, то – на північ
Якщо б я була предметом інтер'єру, то – підвіконням
Якщо б я була рідиною, то – міцним алкоголем.
Якщо б я була тваринкою, то – жабкою
Якщо б я була рослиною/квіткою, то – кленом
Якщо б я була міфічною істотою, то – норною Верданді
Якщо б я була країною, то – Данією
Якщо б я була містом, то – Копенгагеном
Якщо б я була музичним інструментом, то - віолончеллю
Якщо б я була овочем, то – папркою
Якщо б я була фруктом, то– ананасом
Якщо б я була звуком, то – грозою
Якщо б я була іноземною мовою, то - французькою
Якщо б я була стихією, то – повітрям, вітром
Якщо б я була порою року, то– осінню
Якщо б я була їжею, то – пастою
Якщо б я була напоєм, то – кавою
Якщо б я була матерією, то– мереживною
Якщо б я була смаком, то - гірким


А ви?

katrechka: (Default)
Не тільки наукою та рукодільними прикрасами живе Катря (раптом хто не знав) - мене цікавлять іще й інші, не менш захопливі речі. Наприклад, рукотвірні ножі. Довгенько просто придивлялася, як це робить [livejournal.com profile] ikary_gendo, потім взялася за гарячку ковку, тепер от нарешті зробила свого першого ножа. Ескіз власний. Де не вистачало досвіду чи просто щось не виходило - просила допомогти [livejournal.com profile] ikary_gendo. Дуже вдячна йому навчання, допомогу, сприяння і поради.

Знайомтеся - Йон.



Клинок на нього кувала під Харковом (про це писала тут: http://katrechka.livejournal.com/368722.html#cutid1) із крупного напильника. Учора ж нарешті довела все до ума - сама нормалізувала сталь, обробляла (ну, тут майже сама), гартувала, робила відпуск, виводила на фініш.

Руків’я зібране із залізного дерева, ясеня, шкіри (просотаної епоксидною смолою) та текстоліту. Збиралася вона спільними зусиллями, монтаж робили на епоксидку і нержавіючі гвинти.

Оброблене руків’я ТікОйл та карнаубським воском - максимально збережена природня краса дерева (а обидва вони просто чарівні), проте тепер не страшні волога, жир та бруд, які не так і важко знайти під час кухонної роботи. Хвостовик залишили на майже всю довжину руків'я, впритул до крайньої трійки гвинтів - це забезпечує надійність кріплення. Пін (прикраса посередині руків’я) вирішила ставити лише на один бік - так, як на мене, вишуканіше. Хоча так і не вдалося передати на фото те, що є насправді, як не старалася - картинка програє тому, що тримаю в руках.

Розміри: загальна довжина - 212 мм., довжина клинка по обуху - 106 мм., товщина - десь 3,0-3,2 мм. Найближчим часом планую пошити йому іще й піхви :)




Решту фото можна переглянути тут: http://www.knife.com.ua/forum/index.php?topic=22802.0 Там же є відгуки майстрів :)
katrechka: (Default)
"Пішли на каву?", "Ну, що, по сто?", "Покуримо?", "Пішли пива поп'ємо", "Давай разом пообідаємо" й іще купа подібних варіантів - кожен із нас обирає собі найзручніші й користується ними, щоб запросити когось... поговорити... І всім зрозуміло, про що йде мова.

Діловий ланч. Романтична вечеря. Кава з подругою. Вечірнє пиво із друзями. І "корисне" пиво/віскі (та ін.) із потенційними партнерами. Перекур із колегами. Розмови "за жизнь" під чарку...

Здається, для нас уже стало звичним говорити із кимось саме так. Ба, навіть, часто із пустими руками (скоріше із пустим ротом) нам уже і не говориться. Важко витримати паузу (особливо незручну), коли не можна зіпхнути її на жування/ковток/затяжку. Складно відкраяти певну частину свого часу на просту розмову, коли раціональніше було б із чимось сумістити. От тільки інше (ну хоча б прийти на побачення із паяльником і поламаними навушниками), буде неввічливо, та й взагалі для соціуму неприйнятно. Натомість споживання тих чи інших продуктів харчування/напоїв/нікотину - цілком зручний варіант.

Само собою зрозуміло - коли ми щось приємне спроживаємо - почуваємося комфортно (то взагалі архетипно). Ту частину себе, яку віддаємо в розмові іншому, ми компенсуємо собі з'їденим чи випитим - і не почуваємося спустошеними. У нас завжди є щось, аби можна було швидко змінтити тему. І щось, щоб під час паузи чи нецікавої розмови (ну та і просто "самотності" в розмові) не почуватися ніяково чи на одинці із собою. Власне, непогані милиці - добре працюють...

І було б воно ще нічого... От тільки, певно, половина всього приємного, що ми кому-небудь бажаємо, звучить у формі тостів. Двоє близьких друзів не можуть поговорити зовсім-зовсім щиро й інтимно без чогось, придатного до споживання в руках і в роті. Багато хто із мого оточення (особливо хто пропустив щось у процесі соціалізації) спиваються, при чому ступінь прямопропорційно залежить ступеню несоціалізованості. А поруч із ними успішні, комунікабельні, товаристські "зірки" поводяться ж аналогічно. Багато хто із таких, правда, у той же час не можуть випити алкоголю наодинці із собою. Певно тому, що немає з ким говорити... Але ж є алкоголь - то і розмова має бути...


Ну що ж, друзі... \_/7 ... поговоримо? 
katrechka: (Default)
Вночі повернулися із [livejournal.com profile] ikary_gendo із Харкова (ну тобто не зовсім із нього - основна локація - за Дергачами була). Два чудових дні відпочинку від роботи - на природі й із дуже хорошими людьми, при чому за кількома із них скучала уже давненько. Душу я таки відвела - поговорила, побула на прирді, посиділа біля вогнища, трошки пограла і поспівала, інших послухала (шейкер із пивної банки із мисливським дробом - рулить), поїла смажених сосисок із пивом, спостерігала за рибами в небі, припекла обличчя, добралася до горна і відкувала іще один клин на майбутній ніж, нагенерувала собі нових ідей (от добре, коли голова відпочиває) та і взагалі чудовезно провела час.

Фото і слізне прохання )
katrechka: (Default)
Тайну-горе горевала...
Ветер другом, братом звала -
Тем, кто слышал КТО здесь был,
И молчит о том, кто не был...
Хороводил...
             Песни выл...
                         Трогал ветви...
                                         Видел небо...
В дверь стуча, влетал он в окна...
Гасли свечи... Бились стекла...
Загорелся и... остыл...
Он простился... Он простил...
След оставил...
                           След простыл...

 

katrechka: (Default)

Фотки різної якості і різного авторства. Хоч усієї повноти пречудової атмосфери і не передають, але завжди допоможуть мені самій згадати, як там було і як я там почувалася. Ну а решті - просто попробувати уявити. А потім те, що уявили, помножити на десять...

Катря за роботою: кує клинок на майбутній ніж:



Далі )

fine

Saturday, June 11th, 2011 15:30
katrechka: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] izdryk_y at fine

«Тобі залишається рівно світити згори»
Ю.Андрухович

читати цитати – хороший початок
навчитись мовчати – хороший фінал
і мов постулат відкидаєш меча ти
й отруєні стріли скидаєш в астрал
на золоті руна розгадуєш руни
у попелі дому шукаєш зерно
зализуєш рани і йдеш за вітрами
в краї невідомі бо добре воно

фінал – це лиш втома це крапка і кома
за ними летітимуть інші слова
та будеш мовчати як сьома печать ти
бо слово – не слава а просто трава

розкроюєш простір знаходиш свій острів
порослий словами що впали давніш
тут дихати просто й поблизу погосту
закопуєш гострий як дзеркало ніж
розпалюєш ватру розбуркуєш варту
розігруєш карту скликаєш гостей
святкуєте бучно прощальную учту
на те вам і простір і острів оцей

і місяць і сонце і літій і стронцій –
усе тут до літа усе до пори
коли розлетяться стовпи вавилонські 
а вам доведеться світити згори


 
 
 
katrechka: (Default)
Позавчора у Срібної Риби було турне - 2 колонії - чоловіча і жіноча, остання - суворого режиму. Що публіка - складна, думаю, можна не говорити, хоч складність була тільки у першому випадку... Але там ім сказали сидіти і мовчки слухати. І вони сиділи і мовчки слухали. Грали в акустиці. Тобто у жіночій зовсім у акустиці, а у чоловічій - із половини (звукооператор, що із нами їхав - лабух - хто б там що мені про нього не казав). Дві сотні молодих зарваних мужиків сиділи, жадібно дивлячись і слухаючи, зацитькували тих, хто приходили пізніше - оце, здається, і є визнання... Після виступу підходили і дякували. Один сказав, що ніколи до цього не чув такого - навіть не знав, що буває така музика (суміш блюзу-етно-року в акустиці).

Далі суботи + неділя )
katrechka: (Берці)
Спостерігала сьогодні, як представниця "понаїхавших учицця" била себе п*яткою в груди переконувала хлопця, котрий хотів її пригостити кавою, що п*є вона принципово лише розчинну каву... От же ж баришня уже не знала, як би іще вимахнутися розкрити свою індивідуальність...

November 2013

S M T W T F S
     12
3456789
101112 13141516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags